То ж нічого, що я теж українською? Мені шкода, що Вам так зле. Що випало поспілкуватись саме з "тими", хто за повернення в СРСР. Що Вам зараз здається, - їх надто багато. І що саме вони формують наше майбутнє. Моїх дітей і онуків.
Я вважаю, що саме зараз відбуваються зміни. Це неможливо відчути саме через те, що вони відбуваються зараз. Важко щось зрозуміти, коли належиш до процесу. До складного процесу. Люди віком від тридцяти, навіть коли вони ростуть в Донецьку, Харкові, Запоріжжі, Луганську і розмовляють російською, - вони тільки чули про СРСР. Вони живуть в інших умовах все своє життя. І про зміну поколінь, - це правда. Саме зараз це відбувається. Тому так відчайдушно, так болісно марять "великим історичним часом "разом браття навєкі". За двадцять років зруйнують країну? Не зруйнують.
А от про те що "переважна більшість проти волі" - міф. В моєму місті (східна Україна,Запоріжжя, промисловий центр, партія регіонів), моєму районі (спальний район для металургів та інших робітників заводів) у далекому вже 1991-му році голосували за незалежну Україну.
Так що будьмо! Ще не вмерла Україна. І питання, - жити або не жити в Україні росіянам достойно,- політична спекуляція.