Sep. 17th, 2008
Мов нічого й не було
Sep. 17th, 2008 10:37 amМене продовжують викидати з френдів люди, від яких я цього не очікував.
Цікаво, хто буде наступний.
Сьогоднішня пісня - також про любов, але в ширшому розумінні.
Евкалиптовий гай
Вірші й музика - Наомі Шемер
Як мати тут з'явилась,
Гарненька й молода, -
То батько на горі узвів їй хату.
Перемінились весни,
Минуло півсторіччя,
Вже й кучері укриті сивиною.
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.

Візок із малюками
стежиною збіга,
в Ярдені си бовтатимуть ногами.
Зросли вже дітлахи
і плавати навчили,
й подвійко молодь плавають човнами.
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.
Потойбік за Ярденом
Гарматний грім гримів,
Та мир вернув ся наприкінець літа.
Й тепер ті малюки -
Жінки й чоловіки,
І знову на горі підняли хату!
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.
Цікаво, хто буде наступний.
Сьогоднішня пісня - також про любов, але в ширшому розумінні.
Евкалиптовий гай
Вірші й музика - Наомі Шемер
Як мати тут з'явилась,
Гарненька й молода, -
То батько на горі узвів їй хату.
Перемінились весни,
Минуло півсторіччя,
Вже й кучері укриті сивиною.
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.

Візок із малюками
стежиною збіга,
в Ярдені си бовтатимуть ногами.
Зросли вже дітлахи
і плавати навчили,
й подвійко молодь плавають човнами.
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.
Потойбік за Ярденом
Гарматний грім гримів,
Та мир вернув ся наприкінець літа.
Й тепер ті малюки -
Жінки й чоловіки,
І знову на горі підняли хату!
Але
понад Ярденом
мов нічого й не було,
і тиша така саме
як була, й така ж краса.
Той гай із евкалиптів,
той міст, і човен той,
і дух кущів смолистих над водою.