Громадянин є не просто мешканцем якоїсь країни з її офіційно отриманим громадянством. Це – соціальний тип особи, який характеризується такими суспільно значущими якостями, як розуміння та вміння поєднувати власні та суспільні й державні інтереси, як почуття обов’язку (та його посильного виконання) щодо Батьківщини (патріотизм), як дієва відповідальність за свої дії в суспільній сфері, зокрема й у співдії з іншими громадянами, організаціями тощо. Громадяни будують свою державу і протистоять тим, хто цьому заважає, вони є суб’єктами суспільного, державного життя. Бути громадянином – це брати участь (прямо/опосередковано) у створенні та захисті законів держави, бути підпорядкованим законам держави, бути захищеним законами держави. Права громадянина забезпечуються виконанням його обов’язків. Принаймні – в нормальній державі. Аристотель зауважував: у спотвореній державі хороша людина стає поганим громадянином, а в правовій – гарним. Але держава й спотворюється, зокрема, тоді, коли багато хороших людей (і хороших громадян) не можуть справитися з певною кількістю поганих людей і поганих громадян :) . «Якість» громадянина: його зрілість, суспільна активність (громадянська позиція, громадянська діяльність), зумовлюється мірою розвитку суспільної та індивідуальної політичної культури, вихованням, практикою соціалізації. ...
Громада – первісно – спільнота родичів та сусідів, яка проживає й господарює на певній території (селищі, місті і т.д.) та виробляє певні правила співжиття і його захисту від внутрішньої та зовнішньої деструкції - старіша за державу, «лежить» в її основі, а держава – не «надбудова» над громадою :) , а – громадою розбудовується, як одна з необхідних структурних функціональних конструкцій в системі «суспільство», для існування громади (сукупності громад) – і не лише у «зовнішньому» навколишньому світі. Увага! – історично громади були (й розбудовували державу) значно більш гомогенними за етнічним складом, ніж велика кількість громад/держав зараз. Це треба враховувати ... Нині поняття «громада» застосовують до мешканців певного району/регіону (територіальна громада), неформальних/недержавних об’єднань людей за інтересами (від хобі до суспільно значущих), але в будь-якому разі вона вже не складається, як колись, з людей, пов’язаних всерйоз й надовго (люди переїжджають, хобі міняється, створюється інше громадське об’єднання) – крім як добровільно взятою на себе відповідальністю за долю громади.
Громадянське суспільство (ГС) ... ГС як спільнота свідомих, активних, відповідальних громадян (зокрема й особливо сучасне ГС) не є якоюсь зовсім окремою від держави «соціальною будовою» (а тим паче альтернативною державі) – якраз такі громадяни здатні побудувати і ГС, і свою демократичну державу (крім, зрозуміло, самоврядних недержавних організацій). Варто пам’ятати, що інтереси ГС захищаються (мають захищатися) не лише активними свідомими й відповідальними громадянами та їх самоврядними недержавними об’єднаннями, але й законодавством, судом і поліцією, а тому не можуть бути реалізовані без участі держави (державних структур). Сучасні західні та вітчизняні політологи підкреслюють, що становлення й розвиток ГС відбувається в тісному зв’язку із становленням правової держави, що для цивілізованого розвитку цих двох феноменів необхідно створювати й вдосконалювати надійні механізми взаємодії та взаємозбагачення, що не лише держава, але й інститути самого ГС можуть негативно впливати на інші його складові. Також – що певні інститути й феномени водночас належать і до ГС, і до правової держави, виконуючи роль необхідної «зв’Язки» між ними і маючи вирішальне значення для існування й розвитку ГС (це – політичні партії, об’єднання, клуби, ЗМІ (відчуваєте, що за феномен тут теж певною мірою «стає» в цей ряд :) ), механізми виборчого процесу, політична культура, політичне представництво тощо).
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2006-10-26 10:34 am (UTC)Громадянин є не просто мешканцем якоїсь країни з її офіційно отриманим громадянством. Це – соціальний тип особи, який характеризується такими суспільно значущими якостями, як розуміння та вміння поєднувати власні та суспільні й державні інтереси, як почуття обов’язку (та його посильного виконання) щодо Батьківщини (патріотизм), як дієва відповідальність за свої дії в суспільній сфері, зокрема й у співдії з іншими громадянами, організаціями тощо. Громадяни будують свою державу і протистоять тим, хто цьому заважає, вони є суб’єктами суспільного, державного життя. Бути громадянином – це брати участь (прямо/опосередковано) у створенні та захисті законів держави, бути підпорядкованим законам держави, бути захищеним законами держави. Права громадянина забезпечуються виконанням його обов’язків. Принаймні – в нормальній державі. Аристотель зауважував: у спотвореній державі хороша людина стає поганим громадянином, а в правовій – гарним. Але держава й спотворюється, зокрема, тоді, коли багато хороших людей (і хороших громадян) не можуть справитися з певною кількістю поганих людей і поганих громадян :) . «Якість» громадянина: його зрілість, суспільна активність (громадянська позиція, громадянська діяльність), зумовлюється мірою розвитку суспільної та індивідуальної політичної культури, вихованням, практикою соціалізації. ...
Громада – первісно – спільнота родичів та сусідів, яка проживає й господарює на певній території (селищі, місті і т.д.) та виробляє певні правила співжиття і його захисту від внутрішньої та зовнішньої деструкції - старіша за державу, «лежить» в її основі, а держава – не «надбудова» над громадою :) , а – громадою розбудовується, як одна з необхідних структурних функціональних конструкцій в системі «суспільство», для існування громади (сукупності громад) – і не лише у «зовнішньому» навколишньому світі. Увага! – історично громади були (й розбудовували державу) значно більш гомогенними за етнічним складом, ніж велика кількість громад/держав зараз. Це треба враховувати ... Нині поняття «громада» застосовують до мешканців певного району/регіону (територіальна громада), неформальних/недержавних об’єднань людей за інтересами (від хобі до суспільно значущих), але в будь-якому разі вона вже не складається, як колись, з людей, пов’язаних всерйоз й надовго (люди переїжджають, хобі міняється, створюється інше громадське об’єднання) – крім як добровільно взятою на себе відповідальністю за долю громади.
Громадянське суспільство (ГС) ... ГС як спільнота свідомих, активних, відповідальних громадян (зокрема й особливо сучасне ГС) не є якоюсь зовсім окремою від держави «соціальною будовою» (а тим паче альтернативною державі) – якраз такі громадяни здатні побудувати і ГС, і свою демократичну державу (крім, зрозуміло, самоврядних недержавних організацій). Варто пам’ятати, що інтереси ГС захищаються (мають захищатися) не лише активними свідомими й відповідальними громадянами та їх самоврядними недержавними об’єднаннями, але й законодавством, судом і поліцією, а тому не можуть бути реалізовані без участі держави (державних структур). Сучасні західні та вітчизняні політологи підкреслюють, що становлення й розвиток ГС відбувається в тісному зв’язку із становленням правової держави, що для цивілізованого розвитку цих двох феноменів необхідно створювати й вдосконалювати надійні механізми взаємодії та взаємозбагачення, що не лише держава, але й інститути самого ГС можуть негативно впливати на інші його складові. Також – що певні інститути й феномени водночас належать і до ГС, і до правової держави, виконуючи роль необхідної «зв’Язки» між ними і маючи вирішальне значення для існування й розвитку ГС (це – політичні партії, об’єднання, клуби, ЗМІ (відчуваєте, що за феномен тут теж певною мірою «стає» в цей ряд :) ), механізми виборчого процесу, політична культура, політичне представництво тощо).